Між однорідними членами речення ставиться кома:
1. Якщо однорідні члени речення з’єднані
безсполучниковим зв’язком, наприклад: 1. Так пахнуть у лугах сіна медово, густо,
тепло (Н. Гнатюк). 2. У прозорих ранках, в росяних серпанках, в шепоті колосся, пісні солов’я, в зоряній розмові, в
лагідному слові мову материнську ніжну чую я (Н. Погребняк).
2. Якщо однородні члени з’єднані повторюваними єднальними чи
розділовими сполучниками і...і (й...й),
ні...ні (ані...ані), або...або, то...то, не то...не то, чи...чи, чи то...чи то тощо, наприклад: 1. Тонкостеблі василечки, і любисток, і
шавлію коло хатнього крилечка до схід сонця я посію (Г. Чупринка). 2. Зрідка понад
вагонами загупали чиїсь то повільні, то швидкі кроки (М. Потупейко). 3. Півень
чи то зітхнув, чи то глухувато кахнув, сердитий і невдоволений (Є. Гуцало). 4.
Не руйнуймо ні веж, ні людської душі височин! (В. Рабенчук).
3. Якщо однорідні члени з’єднані протиставними сполучниками: а, але, однак, зате, проте, та (= але), наприклад: 1.
Письменницький вік вимірюється не роками, а написаними книгами (М. Рябий). 2.
П’ють руна силу сонячну щоденно, але вночі про неї забувають (О. Лященко). 3.
Серце марно втішати оманами – мрії гарні, проте неживі (Ю. Сегеда).
4. Якщо частина однорідних членів з’єднана безсполучниковим
зв’язком, а частина – повторюваними
сполучниками, наприклад: 1. Духмяне сіно пахне літом, медовим
чебрецевим цвітом, і м’ятою, і материнкою, і полиновою гірчинкою (М. Луків). 2.
Мальки то спиняються, завмирають, то линуть за невловною мелодією течії,
зникають на глибині, то знову повертаються назад (Є. Гуцало).
5. Якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками
попарно, то кома ставиться між парами, наприклад: 1. Я схлипую схвильовано й сміюся, цілую
руки мамині святі і все до неї лагідно тулюся...Чи є ще більше щастя у житті?!
(Л. Семко). 2. Заграють бандура чи гуслі, дутар чи цимбали, зойкне трембіта...
(В. Козак).
6. Перед другим з парних сполучників не тільки ... а й (не тільки ... але й), як ...так і, не
так ... як, хоч ...але (та), не скільки ...стільки, які з’єднують
однорідні члени речення, наприклад: 1.
Сліпа завірюха думок уже крутиться не тільки в голові, але й навколо неї (М. Стельмах).
2. Так сонце било в очі, мовби там, у небі, на безмежному полі після
смертельно-гарячих жнив зібрано не так сніпок хліба, як сніпок вогню (Є.
Гуцало).
7. Перед приєднувальними сполучниками і, та й, ще й,
та ще, а також, а то й, що приєднують до попередніх
членів речення ще один компонент, який виник у свідомості мовця пізніше, уже в
процесі мовлення, наприклад: 1. А вночі
візьмуть вогонь із собою, та ще гармошку (Є. Гуцало). 2. Змахнувши крильми,
снігур вилетів на самісінький блідо-зелений гострий пагін, і вже на ньому
всівся (Є. Гуцало).
Тире між однорідними членами речення ставиться тоді, коли вони з’єднані безсполучниковим протиставним
чи зіставним зв’язком або другий з них виражає причину, наслідок, раптову зміну
подій, наприклад: 1. Сховав кажан нічну велику тишу не в
темнім лісі – в себе під крилом (Г. Чубач). 2. Сумним бузок стає під вечір – не
може ранків призабуть (Г. Чубач). 3. Знов Коцюбинський кличе на поріг. Не тільки в
хату – в мудрість ясночолу (П. Головатюк).
Між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоч би одного
з них є коми, ставиться крапка з комою, наприклад: Отакого
вечора, навесні, по-новому починаєш розуміти, яке тобі все дороге – й тихе,
задумане село, що озивається бадьорими молодими голосами, в яких теж звучить
весняна свіжість; і дух зволоженого ранковим дощиком чорнозему; і гіркуватий
запах черемхових заростей, од яких віє холодком, які чомусь викликають у тобі
спогади про дитинство; і теплі, приязні вогники зірок у темній голубизні
неба... (Є. Гуцало).
Між однорідними членами речення кома не ставиться:
1.
Якщо однорідні члени
речення з’єднані єднальними або розділовими одиничними сполучниками і (й), та (= і), або, чи, наприклад: 1. Весело і з ляском серед ночі полум’я
гуляє по гіллю (С. Чернілевський). 2. Рідна мова бере свій початок в рідній
хаті від тата і мами (В. Сторожук). 3. На клумбі
чи на грядці росли квіти (Є. Гуцало).
2.
Якщо
два непоширені однорідні члени з’єднані
повторюваними сполучниками і...і, ні...ні і становлять стійкий вислів, як-от: і сміх і гріх, і так і сяк, і вдень і вночі, і туди і
сюди, ні туди ні сюди, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні слуху ні духу, ні риба
ні м’ясо, ні живий ні мертвий, ні в тин ні в ворота, ні пуху ні пера тощо, наприклад:
1. А піч так і не вистигала ні вдень ні
вночі, бо це ж скільки треба було наварити, нагодувати!.. (Є. Гуцало). 2. Все у
мене: і батькове „сину”, і світанки, й вечірня пора... Але якось почув собі в
спину: «Багатій! Ні кола ні двора...» (А. Бортняк). 3. Волоока дівчина стовбичила
за моєю спиною ні в сих ні в тих (Є.Гуцало).
Немає коментарів:
Дописати коментар