Однорідні і неоднорідні означення

Однорідними треба вважати означення:

    1.  Коли вони характеризують предмет з одного боку (при переліку різновидів предмета) або вказують на ознаки предмета одного порядку (позитивні чи негативні, колір, розмір, форма, смак тощо). Наприклад: І кавуни гойдаються на плоті, мов дітвора в рябих, смугастих сорочках (М.Стельмах).

    2.  Коли наступні означення підсилюють, уточнюють попереднє.  Наприклад:  Сиві, аж чорні хмари стрімголов летять до далекого обрію (М.Лазорський).

3.  Коли означення є художніми (епітетами).   Наприклад:  1.Торкну гілля – і заіскриться дзвінкий, веселий краплепад (Л.Семко). 2.Рівна, прозора, проста до геніальності нота з’єднує віки (Ю.Яновський).

4.  Два означення, якщо перше з них є непоширене, а друге – поширене (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом).   Наприклад:  1.Ходімо в ліс. Там нас дерева ждуть, іще живі, людиною не страчені (В.Кобець). 2. Вийшла з лісу олениця з оленятком на тонких, зранених об гостре каміння ногах (В.Кобець).

5.  Коли вони стоять після означуваного слова.   Наприклад:   1. Світ пахучий, сонячний, зелений палахкоче, мерехтить в очах (Л.Талалай). 4. Вниз голівки свої пишні нахилили квіти ніжні, нерозважні, безпривітні (Г.Чупринка).

Неоднорідними виступають означення:

1.  Якщо вони характеризують предмет з різних боків (колір і форма, матеріал і розмір, якість і місцезнаходження тощо). Такі означення, як правило, виражені прикметниками різних лексико-граматичних розрядів (сполученням якісного і відносного, якісного і присвійного), оскільки вони передають різнопланові характеристики предмета чи явища.

     Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова.

     Між неоднорідними означеннями коми не ставляться.

Наприклад:  1. Зелений кучерявий килим споришу рівно постелився майже до порога. (М.Потупейко). 2. Небокрай спалахне від ранкових багряних пожеж (Д.Луценко).

2.  Якщо одне з них виражене займенником, а друге – прикметником або дієприкметником. Наприклад:  1.Віра в рідну твою Батьківщину починається з віри в людину (В.Забаштанський). 2. А яблука цупко тримались своїх посірілих гілок (М.Бучко).

3.  Якщо означення виражені прикметником і дієприкметником.   Наприклад:  1. А посивіла мамина любов за юністю простреленою плаче...(В.Козак).  2. По чистому небу пропливали легенькі замріяні хмаринки (Ю.Мушкетик).

4.  Якщо спочатку йде поширене означення (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом), а потім непоширене.   Наприклад:  1. З навстіж відчинених високих дверей густу оксамитну темряву безуспішно намагалися пронизати восково-запашні вогники свічок (М.Потупейко). 2. Сини не повертаються до хати, до рідних серцю дорогих осель (В.Лазаренко).