Показ дописів із міткою ЗНО. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЗНО. Показати всі дописи

Порівняльний зворот

Порівняльний зворот
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 12. Порівняльний зворот
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Обставина

Обставина
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 11. Обставина
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Додаток

Додаток
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 10. Додаток
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Прикладка

Прикладка
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 9. Прикладка
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Означення

Означення
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 8. Означення
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Зв'язок між підметом і присудком

Зв'язок між підметом і присудком
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 7. Зв'язок між підметом і присудком
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Присудок

Присудок
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 6. Присудок
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Підмет

Підмет
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 5. Підмет
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Сурядний і підрядний зв'язок між словами та частинами речення

Сурядний і підрядний зв'язок між словами та частинами речення
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 4. Сурядний і підрядний зв'язок між словами та частинами речення
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Види речень

Види речень
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 3. Види речень
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Речення


Речення
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.  Синтаксис.
Урок 2. Речення
можна подивитися ТУТ.
Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Словосполучення


Словосполучення
Відеоуроки української мови для 8 класу і для підготовки до ЗНО.
Синтаксис.
Урок 1. Словосполучення
можна переглянути ТУТ.

Українська для всіх – це цикл відеоуроків української мови, створений учителем для учнів, випускників шкіл та всіх охочих. Запропонований матеріал можна застосовувати під час уроків, для дистанційного навчання, для самостійного опанування української мови та підготовки до ЗНО.
Вивчаймо українську разом!

Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - і подаруйте собі свободу в освіті.

Світлана Босак, учитель української мови та літератури
М. Вінниця

Юрій Яновський. "Майстер корабля". Герої роману


Юрій Яновський. "Майстер корабля". Герої роману
Юрій Яновський

Роман "Майстер корабля" /1927/

Герої роману.
         Герої роману мають незвичні для української традиції імена: То-Ма-Кі, Сев, Тайах, Баджін, Стелла, Зекія, Сін-Бао, Майк, Генрі. Ще два герої – це Директор та Професор. Тільки одного героя звуть власне українським ім'ям - Богдан.
         Це - «творці молодої Республіки й української кінематографії, за екзотичними іменами яких були прототипи реальних людей, представників творчої інтелігенції» [Гнатюк] – Олександра Довженка, Павла Нечеси, Василя Кричевського, Іти Пензо, з якими співпрацював і дружив Ю.Яновський, – вважає дослідниця Мирослава Гнатюк. У творі їх автор «переодягає» у романтичних, сповнених сил і натхнення персонажів – Сева, Професора, балерину Тайах, Директора. Письменник, на думку Р.Мовчан, «насичуючи «Майстра корабля» авантюрними, пригодницькими елементами, натхненно передаючи життєствердну атмосферу творчості, дерзання, намагаючись «увіковічити» в образах романтичних героїв своє вишукане, рідне по духу товариство (О.Довженко, В.Кричевський, П.Нечеса, Іта Пензо, Г.Гричер), сміливо дав волю своїй розкішній уяві» [Мовчан].

Молодим і сповненим сил на посаді художнього редактора кінофабрики з’явився у 1926 році сам Ю.Яновський. «До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці» [Яновський 1983: 13], – зізнається у своїх мемуарах То-Ма-Кі. До Одеси молодого письменника «перетяг» відомий футурист Михайль Семенко. Останній «витратив не багато аргументів, щоб переконати тебе (Яновського) приєднатися до його футуристичної кумпанії, почати працю в редакції, друкуватися в газеті» [Бажан], а також запропонував писати сценарії до кінофільмів, і молодий письменник почав працювати «під егідою Михайля Семенка у Всеукраїнському фото-кіноуправлінні», в якому відомий лідер футуристів «завідував сценарною редакцією», а «Юра був у нього редактором», – згадує Микола Бажан. Юрій Яновський дружив не тільки з Олександром Довженком, але й з Миколою Бажаном, Михайлем Семенком. Нова галузь мистецтва – кіноіндустрія – потребувала нових сил, якими стали молоді письменники Майк Йогансен, О.Досвітній, Д.Бузько, Ю.Яновський та М.Бажан. Останні вперше почули «шелестіння кіноапарата та тріщання юпітерів» [Бажан], і ці перші «наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити» [Яновський]. З Йогансеном, Слісаренком, Смоличем, Довженком у 20-х Юрій Яновський входив до ВАПЛІТЕ, і з останнім разом довелося працювати пліч-о-пліч на Одеській кіностудії. У цей час робив свої перші спроби радянський кінематограф, біля керма якого стояв визначний майстер кіно Олександр Довженко, першими досягнення ми якого були «Арсенал», динамічна «Сумка дипкур’єра», іронічно-символічна «Звенигора». У 20-х Одеса захворіла на кіноманію і величала себе «Голлівудом на березі Чорного моря». Творчі і життєві шляхи Юрія Яновського та Олександра Довженка перетнулись саме тут, що вилилось у спільній творчості і міцній дружбі. У «Майстрі корабля» То-Ма-Кі (автор) називає Сева (Довженка) – «мій перший друг». Молодий кінорежисер став духовно близьким Юрію Яновському, для якого завжди був талановитим майстром і вірним другом.

Образи героїв роману розкриваються переважно в трьох людських вимірах: у творчій праці, дружбі й коханні. Оповідач не лише розмірковує над сценарієм, а ще й бере безпосередню участь у монтажі документального фільму. Режисер Сев із головою занурюється в підготовку до зйомок нової картини про море. Матрос Богдан своїми розповідями про морські пригоди надихає сценариста й режисера. Усі разом захоплені побудовою корабля для майбутнього фільму. А Богдан ще й виготовляє «майстра корабля»: «Так я називаю фігуру, що живе під бугшпритом. Вона веде корабель, оберігає його від рифів і заспокоює хвилі». Цю фігуру Богдан зробив подібною на свою кохану Баджін, з якою його розлучила примхлива доля.
У творчій співпраці міцнішає чоловіча дружба, але вона також проходить випробування в любовному трикутнику: головний герой і режисер Сев закохані в чарівну танцівницю Тайах. Це доволі самостійна емансипована жінка, яка намагається розібратися в собі та своїх почуттях. Автор зображує такий тип взаємин, у яких жінка є рівноправною учасницею — вона воліє самостійно робити вибір супутника життя, а не бути заручницею чоловічої волі.
«Еnізоди з персонажами твору подані в осмисленні кіномайстра То-Ма-Кі, який нібито nuшe свої мемуари через nівстоліття nісля зображуваних nодій. Органічно вплетені сюди нотатки синів героя, листи його коханої — балерини Тайах, розповіді матроса Богдана й роздуми про різні життєві смисли самого мемуариста. Відтак перед читачем вимальовуються не npocmo будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х років, не лuшe їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього сnеціального корабля, а широкі картини творчого життя людини, за яким стоїть великий узагальню- ючий смисл. Метафоричний лад роману підводить до думки, що з творчим на- тхненням, з турботою npo культуру кожної нації, про завтрашній день людства має будуватися все життя на планеті, і тоді перетвориться вона на казковий край мирної праці й гармонійно розвинутих особистостей». (Михайло Наєнко, дослідник літератури).

Оповідач ТО-МА-КІ - це людина, яка вже осмислила свій життєвий шлях, бо "сиве волосся до чогось зобов'язує". Головний герой вболіває за те, що балет витісняється фізкультурою, а в художніх творах зникає головна ідея. Тому й перериваються ці роздуми спогадами про молодість, про зародження і становлення українського кіномистецтва, про секрети творчої праці. Ю. Яновський також подає передісторії інших персонажів — Директора, Сева, Богдана. Наприклад, "бурлака моря" розповідає про різноманітні карколомні пригоди та екстремальні ситуації зі свого життя, що сталися дуже давно. Богдан переконаний: "Я спостеріг, що такі мої пригоди завжди траплялись тоді, коли я починав революцію, бунт або протестував проти несправедливості". Одна з цих історій захопила Сева, тому і вирішив він написати сценарій майбутнього фільму. Оскільки події відбуваються на морі, то потрібен красень-парусник, який для письменника та його героїв став символом краси, одухотвореної творчості, прагнення до високих ідеалів
Сев.
Неважко в цьому героеві впізнати Олександра Довженка - палкого, гарячого, нестримного режисера. На сторінках роману Сев постає як вольова, горда, емоційна людина. Він замріяний у сюжети свого нового фільму і закоханий у таємничу бале- рину Тайах. Сев виступае на сторінках роману як неординарна особистість, яка дуже захоплена своею працею. І ця праця у нього дорожча над усе. Як сказала Тайах про То-Ма-Кі і Сева: «Ви якісь дивні люди, нічого подібного я не бачила в себе на півночі. Я почуваю вашу молодість, як морське повітря".
Богдана знаходять головні герої Сев, То-Ма-Кі, Тайах непритомного у хвилях моря: "Ми побачили, як хвиля несе щось на собі... Екземпляр людини, що ії викинуло море, був навдивовижу живучий... Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий із затьмареними синіми очима" . "Я — Богдан — пропищав він, коли ми його підняли нести" . Богдан невтомно розповідає про свої мандрівки та пригоди в заморських країнах. Практично весь роман побудований на його розповідях. Він одразу ж стае загальним улюбленцем. Він весела та захоплена мандрівками людина, але за всіма його розповідями прихована велика туга за Батьківщиною, недарма його ім'я суто українське - Богдан.
Тайах.
Прототипом Тайах є італійська балерина Іта Пензо. Сев називае їі іронічно Монкі від англ. monkey — мавпа: "Тайах весело сміється і лукаво поглядає на мене і на Сева. — А взагалі ви нагадуєте прекрасну мавпочку, - додає Сев серйозно, — вона гризе горішок на дереві і влучає звідти горішком. - Монкі (monkey), — так це звучить англійською мовою". Богдан називає Тайах «рижою видрою»: «Між іншим – приїхала вже ваша рижа видра, бо вона весь час ходила тут по вулиці, розшукуючи вас".
Тайах - чарівна, загадкова, пристрасна жінка, яка зачарувала двох романтиків. Вони їі кохають, але по-різному. То-Ма-Кі сприймає ії як "египетську царицю", що спокушає, недарма впродовж твору він їі називає тільки Тайах, а Сев сприймає їі як земну жінку. У Тайах теж різне ставлення до двох героїв. З  То-Ма-Кі в неї довірливі, дружні стосунки: "Дружочок, любий! - скрикнула Тайах, підбігаючи до авто"; "Дружочок! Почала писати в Мілані, сьогодні приїхала до Берліна"; "Через ріжок іде надпис: "Милому, ідеальному другові з Genova", а з Севом — цілком земні стосунки закоханого чоловіка і жінки: "Монкі, ви мене любите? Слово честі, не знаю, Сев". Взагалі, якщо простежити події роману, то Тайах залишаеться з матросом Богданом.
Професор.
В особі мудрого і проникливого Професора вгадуються риси художника В.Кричевського. Цей герой постає як знавець мистецтва та історії міста Одеси, порадник для молодих кінопрацівників. Вже на перших сторінках роману дізнаємося від автора: "Я півроку зневажливо топтав тротуари, поки взнав від Професора, що цей камінь привезено з Італії, і що це - закам'яніла лава Везувію" . Тo-Ма-Кі веде довгі бесіди з иим, слухає його поради: "Ми вийшли від Професора, зігріті теплом цієї людини". У нього є багато корабельних книжок і  рукопис китайського корабельного майстра, який він подарував То-Ма-Кі. Професор є теж загадковою особистістю, можна його назвати чаклуном: "У мене перемішалося все: корабель, книжка, божок, Тайах, чудні плетені паруси з книжки й ті тисячі років, які незримо перебували в кімнаті Професора".
Директор.
Прототипом Директора "став колишній матрос Павло Нечес, який у той період очолював одеську кінофабрику, - колоритний характер, відкрита натура, послідовний у нелюбові до адміністративної "дипломатії", керівник, який мав неабияке чутгя на таланти і вмів довіряти їм" .
Отже, всі головні герої роману мають своїх прототипів. Герої другого плану прямих прототипів не мають (Баджин, Ганка, Поля, Муха, Стелла, Син-Бао, Зекія, Майк, Генрі). Тільки згадуваний у розмові між Директором та То-Ма-Кі Михайль є реальною особою - поетом-футуристом Михайлем Семенком ( І 892-1937): "Михайль - мій колишній метр. А загалом він ватажок лівих поетів нашої Країни. Футурист, що йому завжди бракувало якоїсь дрібниці, щоб бути новим".



Юрій Яновський. "Майстер корабля". Проблематика


Юрій Яновський. "Майстер корабля". Проблематика
Юрій Яновський

Роман "Майстер корабля" /1927/

Проблематика роману.
1.           Мотив молодості, який є наскрізним, адже нове життя будують переважно молоді мрійники: «Тільки молодість має таку повінь думок. Снуються вони скрізь, приходять від усіх дотиків, і ледве встигає за ними дзвінкий бігти час». Навіть слова літньої людини автора мемуарів відсилають саме до молодості: «Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки і перемоги…».
2.           Мотив моря, що тісно повязаний з мотивом молодості.
Юрій Яновський був дитиною степу, але його давнім захопленням, пристрастю було море, і це знайшло своє втілення в романі: «Ми розмовляли про ніжні пахощі степів, які може відчути лише чутливий ніс тубільця. Безконечний, родючий степ поріс травою й поховав дороги. Як у морі, хвилюється його зелена поверхня, багато фарб розкидано по степу, щедрих, щирих фарб збудженої землі. І високе бліде небо блакитними шовками  звисає до обріїв, дзвенить відблисками дорогого каміння, голубими переливами степової тайни й високими, наче з безвісти донесеними, мелодіями степових птахів, що приліпилися десь у небі й ніяк не знайти їх простим оком. Пливе степ, наставивши вітрила. Море – пустельний степ одного обарвлення й одного запаху. Через це людина шукає інших морів, дальших обріїв і солодшої тайни. Степ межує з морем, що завше приймало на свої вітри журавлів із степу» [Яновський]. Ці дві іпостасі стильової палітри настільки переплелися, що романтикою моря у творі насичена кожна фраза й образ. Море стало у Ю. Яновського романтичним символом творчих шукань, який втілює активні поривання людини до гармонійності та життєвої істини. Морська стихія тут асоціюється з високими життєвими устремліннями його героїв, море стає свідком усіх подій, воно випробовує волю і міць людини, є мірилом прекрасного й ганебного. Образ моря, завжди мінливого, лише підкреслює невпокоєність поривань персонажів, їхній активний щоденний героїзм. З іншого боку, мариністичний колорит роману став основою екзотичності твору, що також є однією із стильових ознак романтизму.
Романтикою моря зачаровував мрійливу душу молодого письменника Джозеф Конрад, з творів якого український митець почерпнув деякі факти з життя моряків, залюбленість у море, неоромантичний пафос.
Саме з морем пов’язаний новий фільм, який готується знімати Сев («Сценарій морський думаю… Море, корабель, наші матроси й нудьга за батьківщиною» [Яновський]) і для якого будують корабель.
Не випадково Тайах звертається до героїв: «Я почуваю вашу молодість як морське повітря». Або такі промовисті слова: «Біля моря ми почували себе сильнішими». Море не лише посилює романтичні почуття й додає сил, воно ще спонукає до відвертих зізнань і роздумів: «Море це великий степ, на якому росте синя й чорна трава. Біля моря добре думається, і звичайні слова набирають таємногой великого змісту».
«Море в тебе дійсно шумить скрізь», — так каже про це пілот Майк батькові. Із цим образом пов'язані всі дійові особи. Але в житті кожного з них море відіграє свою роль. Для матроса Богдана — це природна стихія існування, якою він пишається, хоч іноді іронізує над собою. Взагалі іронією перейнятий весь твір — у цьому одна з ознак його модерністичності. Для режисера Сева та сценариста То-Ма-Кі море — натхненник їхньої творчості й самовдосконалення. Море втілює далеку мрію, можливо, ірреальну, яку можна відчувати, у стихії якої можна жити, творити, рухатися вперед, долати перешкоди, труднощі, мрію, що часом може стати реальністю.
Ю. Яновський поетизує море, цю вічну стихію з її мінливим настроєм, що надає творові ліризму і схвильованості, непередбачуваності і пригод.
3.           Мотив митця та мистецтва
Тема митця та мистецтва розгортається у «Майстері корабля» в кількох аспектах. Найперше її репрезентують герої – То-Ма-Кі й Сев, тісно пов’язані з кіновиробництвом, син То-Ма-Кі – письменник Генрі та балерина Тайах. Ці неординарні творчі особистості висловлюють своє розуміння мистецтва, і з багатоголосся їхніх міркувань викристалізовується думка про те, що мистецтво окрилює людину, у творчості людина здобуває безсмертя. 
Кіномайстер То-Ма-Кі, що від його особи ведеться оповідь роману, все своє життя присвятив великій справі творення культури нації. «Сімдесят років стою я на землі, пройшли переді мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з гордістю дивився в вічі, боронячи життя й честь моєї нареченої. Її коси, як струмені, розлились по землі, її руки, як благословення, лягли на поля, її серце палає, як серце землі, посилаючи жагучу кров на нові й нові шляхи. Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців – бійців за її розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, залізний важкий якір, що його приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель. Культура нації – звуть її» [Яновський]. Серед них особливо вирізнялася проблема культури української нації, як одна з найважливіших соціально-етичних проблем. В останніх словах утілено романтичну ілюзію ще не розчарованої та не розчавленої тоталітарним режимом української інтелігенції 1920-х pp. Культура як гарант незнищенності народу та людини, запоручені їй власним життям основні складові «Майстра корабля». Потужність духовного й культурного потенціалу нації співвіднесено автором з найважливішою домінантою  –  радісною працею, що є ознакою творчості» [Гнатюк].
4.           Мотив краси праці.
        Складним ремеслом і високим мистецтвом представлене у творі й кораблебудування. Вміння цінувати «досконалість рукотворної праці» (М.Бажан) було притаманне Ю.Яновському, який у романі проспівав гімн людській праці, невтомним рукам та витворам їх рукотворної краси. Щире захоплення найкращою рисою людини — вміням творити прекрасне виливаються у схвильований ліричний відступ-гімн рукам трудівника, що для Ю. Яновського стали величним символом: «Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Бачу творчі пальці — трепетні і нервові. Найбільше до вподоби руки творців... Я люблю її — вічну людську руку, незвичайний символ, і розумію велич тої хвилини, коли друг дає руку другові і цим він передає самого себе, своє серце і розум, дихання дітей. Дві людські руки - це кільце, за яке ухопившись, можна зрушити землю».
Ю. Яновський акцентує красу творчої праці, що втілюється в образах Сева, Редактора, Богдана, Професора, Тайах (з допомогою цих героїв розширюються просторові межі роману), людей, які будують прекрасний Корабель – культуру нації.
Важливим для розуміння своєрідності естетичного мислення письменника у романі є діалог між героєм-редактором та Севом про конкретні принципи й підходи зображення моря, морського буття, що став «естетичним маніфестуванням автора» (Я.Голобородько). У цьому діалозі Сев і Редактор виступають однодумцями, які, на думку сучасного критика Я.Голобородька, «декларують необхідність відходу від шаблонів, узвичаєних схем у художньому зображенні» [Голобородько].
5.           Мотив жінки, мотив кохання.
          У виборі місця й ролі жінки в романі Яновський також пішов новим для української літератури модерністичним шляхом. Свою Прекрасну Даму він наділяє екзотичним і легендарним іменем. Тайах намагається вирватися з полону непривабливого минулого, поступово повертає собі почуття власної гідності, упевненості, очищається духовно. Це характерна риса романтичного світовідчуття Яновського — його герої завжди тягнуться до світла, збагачення свого внутрішнього єства, ніколи не в'язнуть у полоні власних сумнівів і нікчемності.
Балерина Тайах у минулому зазнала чимало розчарувань у стосунках із чоловіками. Ця зеленоока й золотокоса красуня випромінює таємничість і незбагненну привабливість. Вона опиняється в класичному “трикутнику” закоханих: То-Ма-Кі — Сев — Богдан. Якщо перші двоє — романтики, лицарі, то матрос Богдан — “реаліст”, який іронічно сприймає зауваження про те, що “жінку треба носити на руках”, бо, на його переконання, та “любить руку і повід”. То-Ма-Кі й Сев найбільше цінують дружні стосунки, у які “увійшла жінка повноправною серединою”. Сама Тайах духовно відроджується завдяки такому теплому й безкорисливому ставленню до себе, проте вона має гордість і не хоче почувати себе чиєюсь власністю: “Тепер — ви підняли мене з того місця, де я лежала при дорозі, загубивши людське обличчя, ви посадовили мене на корабель — дайте ж мені попливти, наставивши вітрила”. Чоловіча дружба (через жінку, через любов до неї) зазнає серйозних випробувань: То-Ма-Кі несподівано поранено внаслідок нападу, і Богдан підозрює в цьому запального Сева, як швидко виявиться, безпідставно. Оспівуючи це ідеальне кохання, письменник змальовує, як прекрасне людське почуття будить у серці найчистіші поривання, мрії, приспані духовні сили. Як загадка з’являється на сторінках роману Тайах — яскрава, чутлива, незвичайна “авантюристка” — і так само зникає, бо не може пристати до жартівливої пропозиції Сева вибрати когось одного за допомогою жереба. Можливо, вона віддала перевагу позбавленому ілюзій Богдану (такий сюжетний хід пропонує батькові Генрі). Імовірно, що Тайах стала вірною дружиною То-Ма-Кі та матір’ю його синів (“Генрі допитується, чи не була ти в Італії. Він думає мене зловити й ототожнити дівчину в купальному костюмі (на березі в Генуї) з тобою. Та в наші з тобою справи ми його не пустимо. Правда?”). Сторінки роману, присвячені, за висловом М. Бажана, “трикутнику почувань”, вирують торжеством молодості, енергії, краси, щастям і творчістю.


Юрій Яновський. "Майстер корабля". Прототипи


Юрій Яновський. "Майстер корабля". Прототипи
Юрій Яновський

Роман "Майстер корабля" /1927/

Прототипи.
Більшість героїв мають прототипів – людей із оточення Яновського тієї пори:
То-Ма-Кі – Юрій Яновський
Художник Сев – Олександр Довженко
Тайах – італійська балерина Іта Пензо
Богдан – Григорій Гричер
Професор – художник Василь Кричевський, який був запрошений як консультант фільмів на історичні теми
Директор – матрос Павло Нечеса,  керівник кінофабрики
«Голлівуд на березі Чорного моря» – тогочасна Одеса.

Ось художник Сев, який поставив невеличку комедію, “блискуче провалився”, але працює над ще однією картиною як режисер. Автор пише про нього так: “...з однаковою гордістю стоятиме серед велетенських машин... на палубі океанського корабля, що йде в невідомі країни, він стоятиме з однаковою гордістю й серед неміряного степу, спираючись на палицю. Бо в ньому є одвічне обличчя людини...”. Таким був О. Довженко, такою була його вдача.
В особі мудрого, натхненного й усезнаючого Професора помітні риси художника Василя Кричевського, якого запросили на Одеську кіностудію як консультанта для постановок фільмів на історичні теми. У спогадах М. Бажана читаємо: “Старий майстер знав багато. Своїми знаннями він не хизувався, а охоче ділився, ставши незаперечним художнім авторитетом для всіх кінематографістів, особливо ж для двох людей — для Довженка, загалом не схильного підкорятися у мистецтві іншим авторитетам, і для Яновського. Юрій дуже любив і шанував свого Професора, прислухався до його суджень, вчився в нього”. До речі, обкладинку до першого видання “Майстра корабля” виконав В. Кричевський. На ній було зображено вітрильник, який ніби летить над морем і нагадує своїми контурами жіноче обличчя східного типу — героїні твору балерини Тайах. Це дивне ім’я Ю. Яновський запозичив з історії стародавнього Єгипту: так звали матір фараона Ехнатона, свекруху знаменитої Нефертіті. Тайах, ніжна, чарівна, граціозна та одухотворена в танці, загадкова й таємнича в буденному житті, схожа на артистку Іту Пензо, яка гастролювала в Одеському оперному театрі в середині 20-х років, зокрема танцювала в балеті С. Василенка “Йосиф Прекрасний”. Ю. Яновський та О. Довженко захопилися її майстерністю, про що згадує у спогадах і М. Бажан: “...відчули, що їхні серця б’ються особливо тривожно і гаряче, коли, овіяна східними переливами музики, на сцені вигинається і кружляє жагуча, чарівна, струнка Тайах”. Привабивши Ю. Яновського своєю “загадковістю”, згодом вона стала прообразом красуні Тайах у його романі “Майстер корабля”. Білоголова, стрижена, довгонога, “стримана й холодна взагалі, а коли сміється — робиться близькою”, — такою змальовано Тайах на сторінках роману.
Прототипом Директора став матрос Павло Нечеса, бурхливі віхи життя якого лягли в дивовижну передісторію керівника кінофабрики. У творі знаходимо й іронічно-жартівливий автопортрет самого Ю. Яновського, автора й оповідача, за сюжетом — новоприбулого редактора Одеської кінофабрики: “Уявіть собі юнака — невисокого й стрункого, з сірими очима й енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно”.
Реальні люди і події, переосмислені згідно з авторським задумом, дали змогу Ю. Яновському створити яскраві образи української творчої інтелігенції, її молодшої генерації.