Основні види складнопідрядних речень

Назва	Питання, на яке  відповідає  підрядна частина	Засоби зв'язку головної та підрядної частин	Приклади
Означальне  (займенниково-означальне)	який? чий? котрий?/відносяться до іменника або займенника в головній частині/	Сполучники і сполучні слова: що, хто, щоб, мов, наче, неначе, ніби, який, котрий, чий, де, куди, звідки, коли, як	1.Благословен той край, де в шумі сіножатей моє дитинство бігло в дивний світ (С.Травнева). 2. Я подарую квіти вам, які ще дихають світанком (Д.Пічкур). 3. Обізвуся я тепло до сивих вітрів, що гніздечко звили на високій тополі (Д.Пічкур). 4. Хто народився в сім’ї хлібороба, той добре знає життя українських селян (В.Миршук).
З'ясувальне	відповідає на питання непрямих відмінків /відносяться до дієслова в головній частині/	Сполучники і сполучні слова: що, як, щоб, ніби, мов, наче, чи, хто, який, де, куди коли, як	1.Мені тихенько трави нашептали, що в лісу, як в людини, є душа (В.Сторожук). 2. Відчув, немов ледь-ледь земля затрусилась (Є.Гуцало). 3. Осінь завжди нагадує, як хутко летить час (В.Кобець).
Обставинне:  — місця	де? куди? звідки?	Сполучні  слова: де, куди, звідки	1. Де дороги круті звелися, в’ється змійкою битий шлях (В.Лазаренко). 2. Іди вперед, мій хлопчику, туди, куди не дотяглись ще лапи ночі (М.Каменюк).
— часу	коли? доки? відколи? як довго?	Сполучники і сполучні слова: коли, як, поки, допоки, доки, після того як, перш ніж, відколи, як тільки, лиш	1. Життя стає не вартим і гроша, коли втрачаєш рідні береги (Д.Пічкур). 2. І добре виходити вранці орати, як сонце натягує струни на хвилі озер (М.Стельмах). 3. Лиш одягла зоря рожеве плаття, ми стрімголов помчали за село (П.Зарицький). 4. Клює синичка із калини жар, доки вона небес не підпалила (М.Каменюк).
— способу дії	як? яким способом? /відносяться до дієслова або його форм, інколи – прислівників  в головній частині/	Сполучники: щоб, що, як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, немовби; сполучне слово як	1. Я хочу так прожити це життя, щоб люди пам’ятали довгий час (Ю.Москалюк). 2. Учитель на пенсії дивився на школярів так, наче не вірив у їхні привітання (Є.Гуцало).
— міри й ступеня дії	наскільки? якою мірою? /відносяться до прикметників або прислівників в головній частині, інколи - дієслів/	Сполучники: що, щоб, як, мов, немов, наче, начебто; сполучні слова: скільки, наскільки	1.  Сонце так усміхнулось широко, що сніговик вмить розтопився і зник (П.Керанчук). 2. Скиби землі були такі чорні, що аж різало очі (Є.Гуцало). 3. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Ю.Яновський).
— порівняльне	подібно до чого?	Сполучники: як, ніби, наче, неначе, мов, нібито, що	1.Сяє дощик на зеленім листі, наче сльози капають на лист (Є.Гуцало). 2. Біліли берези, мов ходили вечірніми сутінками дівчата в білих сорочках (А.Звірик).
— причини	чому? з якої причини?	Сполучники: бо,  тому що, через те що, завдяки тому що, у зв'язку з тим що, оскільки	1. Ступаймо обережніш по землі, бо хочуть жити і жита, і трави (В.Козак). 2. Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик).
— мети	для чого? з якою метою?	Сполучники: щоб, аби, для того щоб	1. Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому (М.Луків). 2. Я на перший сніжок обережно ступлю, аби витвір землі не порушить (Д.Пічкур).
— умови	за якої умови?	Сполучники: якби, якщо (б), коли (б), аби, як, раз	1. Якщо комусь дано слово, то обов’язково дається і його відчуття (Г.Овсієнко). 2. Не буває щастя, як нема страждання (Г.Чубач). 3. Коли б у людства не було фантазії, було б стократ на світі важче жить (Г. Коваль).
— наслідкове	виражає наслідок дії	Сполучник так що	На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу (Н.Рибак).
— допустове	незважаючи на що?	Сполучники: хоч, дарма що, хай, незважаючи на те. Сполучні слова: що не, як не, скільки не, де б не, куди не.	1.Тумани десь поділися, хоч і вітру не було (В.Кобець). 2. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна (Леся Українка). 3. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).

Примітка. Визначаючи вид підрядного речення, необхідно орієнтуватися насамперед на питання, на яке воно відповідає. За сполучниками не можна точно визначити вид підрядного речення, бо за допомогою однакових сполучників можуть з'єднуватися частини різних за змістовими відношеннями складнопідрядних речень.