ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
Яблуко розбрату (чвар) - причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь; щось незначне, що призводить великих чвар.
Одного дня верховний бог Зевс улаштував для всіх безсмертних богів вечірку. Тільки одну богиню він не запросив, бо то була покровителька сварок - Еріда. Адже він знав, що вона обов’язково зіпсує вечірку сваркою або ще й бійкою. Проте це була дуже велика помилка. Ви можете собі уявити, як розлютилася знехтувана богиня. Ставши невидимою, вона прокралася до святкового столу і нишком поклала серед інших наїдків яблуко. Воно було звичайнісіньке, на нього ніхто б не подивився. Але на його червоному боці було написано «Найкрасивішій». То був підступ. Одразу три богині захотіли взяти яблучко собі: Гера, Зевсова дружина, найосвіченіша з богів Афіна і богиня краси Афродіта. Кожна тягла яблуко до себе. Кожна відштовхувала суперниць. Зчинилися галас і метушня. Богині почали битися. А потім стали вимагати від Зевса вироку, кому належатиме яблуко. Хоча Зевс був найголовнішим із богів, проте він боявся дружини. А дочку Афіну він сам любив, як звичайний батько. Афродіта ж дуже Зевсові допомагала у всіляких справах. І він переклав відповідальність вироку на молодого троянця, який пас батькові вівці. А той розсудив так, що почалася велика й тривала війна. Таке «смачне» вийшло яблучко. І запам’ятали його як «яблуко розбрату».
Яблуко розбрату (чвар) - причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь; щось незначне, що призводить великих чвар.
Одного дня верховний бог Зевс улаштував для всіх безсмертних богів вечірку. Тільки одну богиню він не запросив, бо то була покровителька сварок - Еріда. Адже він знав, що вона обов’язково зіпсує вечірку сваркою або ще й бійкою. Проте це була дуже велика помилка. Ви можете собі уявити, як розлютилася знехтувана богиня. Ставши невидимою, вона прокралася до святкового столу і нишком поклала серед інших наїдків яблуко. Воно було звичайнісіньке, на нього ніхто б не подивився. Але на його червоному боці було написано «Найкрасивішій». То був підступ. Одразу три богині захотіли взяти яблучко собі: Гера, Зевсова дружина, найосвіченіша з богів Афіна і богиня краси Афродіта. Кожна тягла яблуко до себе. Кожна відштовхувала суперниць. Зчинилися галас і метушня. Богині почали битися. А потім стали вимагати від Зевса вироку, кому належатиме яблуко. Хоча Зевс був найголовнішим із богів, проте він боявся дружини. А дочку Афіну він сам любив, як звичайний батько. Афродіта ж дуже Зевсові допомагала у всіляких справах. І він переклав відповідальність вироку на молодого троянця, який пас батькові вівці. А той розсудив так, що почалася велика й тривала війна. Таке «смачне» вийшло яблучко. І запам’ятали його як «яблуко розбрату».
Значення і походження фразеологізму дивись ТУТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар