М. Зеров «Київ − традиція»
Тема: відтворення історії міста Києва від найдавніших
часів до початку ХХ століття; оспівування
Києва як могутнього державного й
культурного центру України,
Європи, у якому й нині продовжуються славні предковічні традиції
творчості; усвідомлення історичної ролі Києва, його визначального місця в нашій
історії.
Ідея: утвердження нездоланності, незнищенності
стародавнього Києва, його культури, духовності.
Жанр: сонет
Сонет /від італійського "sonetto" - "маленька пісня" або "маленький звук"/ — ліричний вірш, що
складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба. Сонет завжди має два катрени /чотиривірші/ на
початку, у яких позначається тему твору,
і двох терцетів
/тривіршів/, які становлять висновок сонету.
Вид лірики: громадянська лірика (історіософська /від історіософія — мудрість історії,
осмислення історії нащадками/).
Римування: перехресне (абаб) і кільцев (абба).
Віршований розмір: ямб
Композиція: розмова ліричного героя з містом, яке
персоніфікується.
У сонеті М. Зеров
змальовує Київ як місто з тисячолітньою історією, згадує окремі сторінки
історії:
подорож
апостола Андрія по Дніпру та його пророкування /«...на сих горах возсіяє
благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог» («Літопис
Руський»)/:
Ніхто твоїх не
заперечить прав.
Так, перший світ осяв твої
висоти.
німецьке плем’я готів, яке з II ст. до ІV ст.
панувало на території нинішньої України, та готське місто над Дніпром —
Данпарштадт:
До тебе тислись войовничі готи,
І Данпарштадт із пущі виглядав.
І Данпарштадт із пущі виглядав.
Готи — германські племена, які у III ст. встановили своє панування в
Північному Причорномор'ї, утворивши тут Готську державу - Гетику. Закріпившись
у Північному Причорномор'ї, готи почали свою військову експансію на Балкани і
Малу Азію. Найбільшої могутності й сили політичне об'єднання готів досягло в
середині IV ст. н. е. за правління короля Германаріха (332-375 рр.). Готські завойовники дійшли до кордонів
Римської імперії, проливаючи кров і спустошуючи все на своєму шляху. 376 року готи були розгромлені кочовими племенами гунів. Після цієї
нищівної поразки Гетика як держава швидко занепала.
Данпарштадт («Дніпрове місто», за іншою версією «місто Донара — бога грому і війни») – столиця Остготського королівства (ІІІ – ІV ст.), саме
племена готів дали найбільшій річці України її сучасну назву Данпар (чи
Данапр), зруйноване гунами 375 року.
варязьке
військо, що його зібрав князь Володимир, щоб захопити Київ : «тут бивсь норманн».
Нормани — вихідці з країн Скандинавії.
На Русі їх називали варягами. Норманські князі з бойовими дружинами служили
слов'янам та очолили династію. Нормани на Русі швидко слов'янізувалися й
розчинилися серед населення.
польського
короля Болеслава Хороброго (тестя Святополка), що 1018 р. захопив Київ («і
лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота») ,
.
. . і лядський Болеслав
Щербив меча об Золоті ворота.
Щербив меча об Золоті ворота.
Болеслав I Хоробрий (967—1025) ― син Мешка
І князь польський з 992
p., король з 1025 р. З династії Пястів. Перший король Польщі. Болеслав був не тільки
рішучим воєначальником і відважним королем, а також дуже спритним, розважливим
і послідовним політиком. Під час його правління Польща значно розширила свою
територію, як шляхом завоювань нових земель, так і шляхом мирних договорів. Він об’єднав під своєю владою всі
польські землі, захопив Чехію і Моравію у 1018 р. У 1000 р. в м. Гнезні було створено архієпископство. Цим актом
Польська церква проголосила незалежність від німецького архієпископа.
посла
германського імператора Рудольфа II — Ляссота Єріха, відомого своїм
«Щоденником», де містяться відомості про Україну:
«Про
тебе теревені плів Ляссота».
Лясота
Еріх (бл. 1550—1616) — австрійський дипломат. Навчався в Ляйпцизькому і
Падуанському університетах. З 1585 на дипломатичній службі в німецького
імператора Рудольфа II. За його дорученням навесні 1594
прибув на Запорожжя з метою агітації козаків
виступити на боці Австрії проти Туреччини і залишив нащадкам цінне свідчення
з історії Базавлуцької Січі. Щоденник німецького посла фактично є першою документальною розповіддю про
життя січового братства.тЩоденник подорожі Лясоти містить
важливу інформацію для істориків. Зокрема, досить детально змальоване життя запорожців
на Січі, яка в той час перебувала на о. Базавлук. Записки Лясоти є також першим
документальним свідченням про функціонування козацької ради.
Левассера
Боплана — французького інженера на польській службі, автора «Опису України»
(1650 р.): «І Левассер Боплан байки
складав».
Левассер Де Боплан Гійом (бл. 1600—1673) —
французький військовий інженер, родом із Нормандії. У 1630—1648 перебував на
службі у польського уряду, керував будівництвом фортець на півдні України.
Повернувшись до Франції, опублікував "Опис України, або областей
королівства Польського, розташованих між кордоном Московії і
Трансильванії" (1650), що містить цінні відомості з історії, географії,
культури та етнографії України. У 1648—1650 видав карти України (передруковані
В.Кордтом у "Матеріалах з історії російської картографії",
1899—1910).
Київ
початку XX століття /діяльність творчої інтелігенції — членів київської
Асоціації панфутуристів («аспанфути») та молодого П. Тичини/:І в наші дні зберіг ти чар-отруту:
В тобі розбили табір аспанфути —
Кують, і мелють, і дивують світ.
Тут і Тичина, голосний і юний,
Животворив душею давній міт
І «Плуга» вів у сонячні комуни.
Отже,
Київ був бажаною здобиччю для
багатьох воїнів. Проте, незважаючи
на тяжкі випробування, і в сучасні
авторові часи місто
залишається потужним культурним
центром, у якому панує свобода творчості: М. Зеров згадує футуристів і П. Тичину, митців — протилежних за світовідчуттям. Національне
відродження поет-класик пов’язує з новаторством Павла Тичини, котрий
сприймається автором як «голосний і
юний», що «животворив душею давній міт (міф)», прокладаючи своєю поезією шлях у
майбутнє. Сонет закликав земляків не впадати у відчай, а
зосередитися на духовності, творчості.
Художні засоби:
Епітети:
войовничі готи, голосний і юний Тичина,
давній міт, сонячні комуни
Метафори:
животворив душею, «Плуга» вів, лядський
Болеслав щербив меча об Золоті ворота
Персоніфікація: «ніхто твоїх не заперечить прав» /про Київ/
Метонімія: «Данпарштадт із пущі виглядав»
Синекдоха: «тут бивсь
норманн»
Іронія: І в наші дні
зберіг ти чар-отруту:
В тобі розбили
табір аспанфути —
Кують, і мелють, і дивують світ.
Фразеологізми:
теревені плів, байки складав 
