1. Комами відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, незалежно від позиції, яку вони займають відносно дієслова-присудка, наприклад: 1.Серпнева ніч, здійнявши руки-крила, напнула зоряну хустину (М. Ясакова). 2. По житах босоніж ходить надвечір’я, колосків торкаючись золотим чолом (Л. Семко). 3. Розщібнувши душу на всі ґудзики, травень понад Києвом летить (Н. Поклад).
Примітка 1.
Відокремлені обставини способу дії можуть приєднуватись до дієслова-присудка за допомогою
порівняльних сполучників мов, немов, ніби, як, наче, неначе,
неначебто, які надають відокремленню уявного значення, наприклад: Немов
стомившись, згаснуть зорі, і потьмяніє місяця сльоза
(І. Драгун).
Примітка 2. Не виділяються
комами дієприслівникові звороти фразеологічного типу, якщо вони стоять
безпосередньо після дієслова-присудка і
становлять з ним одну ритмомелодичну групу, наприклад: до свята готувалися
всією родиною, працювали не
покладаючи рук. Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський).
Якщо
дієприслівниковий фразеологічний зворот віддалений від дієслова-присудка іншими
словами або стоїть перед ним, утворюючи з дієсловом-присудком різні
ритмомелодичні групи, такий зворот виділяється комами, наприклад: Впали наші
козаченьки, не моргнувши оком, під Москвою, під Кабулом, під четвертим
блоком (В. Сторожук).
2. Виділяються
комами відокремлені обставини, виражені одиничними
дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії,
наприклад: 1. Бурхливі хвилі в піні
білій, переливаючись, летять
(Г. Чупринка). 2. За ворітьми сіріла
дорога, спочиваючи, аби прокинутись удосвіта (Є.Гуцало). 3. Ішли жінки, співаючи,
на лан (В. Сторожук).
Примітка. Не
відокремлюються одиничні дієприслівники, якщо вони стоять безпосередньо при присудку і мають значення прислівника. Такі
дієприслівники вказують на спосіб дії (як? яким способом?), наприклад: 1. До
хати вона ішла заточуючись (М. Стельмах).
2. Його сусід говорив кваплячись
(Є. Гуцало).
Дієприслівники
і дієприслівникові звороти, що стоять після сурядних і підрядних сполучників, у
вимові паузою від них не відділяються, проте на письмі відділяються від
сполучника комою тоді, коли цей сполучник стосується інших членів речення або
з’єднує складові частини речення (такі обставини можна відірвати від сполучника
і переставити в інше місце речення без сполучника), наприклад: 1. Пісня злетіла в далеч надземну, зіркою
стала і, зажурившись, в ніченьку
темну з обрію впала (Г. Чупринка). 2.
Між голими деревами, які, перебуваючи в непорушному, байдужому гурті,
здавалися чужими одне одному й далекими, було повно повітря, настояного на
міцному морозі (Є. Гуцало). 3.
Дивно, але, не усвідомлюючи чогось значливого, ми наосліп
знаходимо один одного (Г. Овсієнко).
Між двома
дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами, з’єднаними неповторюваними
сполучниками і, та (= і), чи, або,
кома не ставиться. Такі обставини
вважаються однорідними.
Але якщо
такий сполучник з’єднує присудки в реченні, а не однорідні обставини, то кома
може ставитися як перед таким сполучником, так і після нього, наприклад: 1. Дуже поволі, неквапливо листки,
кружляючи й шарудячи, опадають донизу (Є. Гуцало). 2.
Якісь звірі звивались тут, здиблюючи хребти чи припадаючи животами до землі,
й долинав їхній застережливий рик (Є.
Гуцало).
Можуть відокремлюватися обставини, виражені іменниками з
прийменниками або прийменниковими словосполученнями всупереч, наперекір, попри, на зло, відповідно
до, залежно від, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на
випадок, на відміну від, за відсутністю тощо.
Відокремлення таких обставин залежить від ступеня їх поширеності, змістової
близькості до основної частини речення, наявності додаткових обставинних
значень, стилістичних завдань та ін.
Незалежно від позиції в реченні відокремлюються
обставини, виражені іменниками з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи.
Інші обставини відокремлюються за
бажанням автора, наприклад: 1. Я, всупереч погрозам і прогнозам, живу, живу, землі своєї син!
(М.Лубківський). 2. Та дедалі цей пташиний виводок більшає,
виростає, наче всупереч законам природи повертається додому з осіннього
вирію... (Є. Гуцало). 3. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч (М. Упеник). 4. А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І.Цюпа). 5. Було,
незважаючи на
травень, душно, як улітку (М. Коцюбинський).