Тире між підметом і присудком

Відеоурок Тире між підметом і присудком можна
переглянути ТУТ.

У простому реченні між підметом і присудком ставиться тире:

1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками або кількісними числівниками у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає, наприклад:

 1. Природа – наймудріший співрозмовник, рівного їй нема (Є. Гуцало). 2.Наш народ – океан (П. Тичина). 

    2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом, наприклад: 1. Дитину народить – нелегка справа то...(В. Сторожук). 2. Зрадити душу – найнижче рабство (М. Луків). 3. Життя прожити — потоптати сум, єством своїм прославити людину! (А. М’ястківський). 4. Працювати — не бідувати (Нар. тв.).

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить, наприклад: 1. Коровай – то щедрість нив (М. Костін). 2. А календар – це непомітний кущик, який щодня скидає по листочку (В. Сторожук).

   УВАГА! Коли ж між підметом та іменною частиною складеного присудка, вираженою іменником, з’являється відокрем­лений член речення або підрядне речення, то після них на місці пропущеної зв’язки ставиться тире, якому пере­дує кома, що відмежовує відокремлений член чи підрядне речення: Ліс, або, як кажуть серби, шума, — це не просто сосни і дуби. (М. Рильський).

Тире може як ставитися, так і не ставитися:

1.   Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку, приєднується за допомогою порівняльних сполучників як, наче, ніби, мов та ін. Тире ставиться за наявності логічно наголошеного присудка та паузи між ним і підметом, наприклад: 1. І новорічна ніч як казка (Є. Гуцало). 2. Копиці сіна – мов татарські шатра (Н. Поклад). 3. Старі листи – як вигасла зола (М. Луків).

   УВАГА!   Тире не ставиться перед присудками в реченнях на кшталт: Робота як робота. Чоловік як чоловік.

2.   Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, порядковим числівником: Деревина міцна на своєму ґрунті (Г.Сковорода). Але щоб логічно виділити або інтонаційно підкреслити присудок, тире можна поставити: Пшениця – руса. Жито – темно-русе (Є.Гуцало).

3.   Якщо підмет виражений особовим займенником, а присудок – іменником у називному відмінку. Тире ставиться, коли підмет логічно наголошений і несе важливе смислове навантаження, наприклад: 1. Я волошка (А. Малишко). 2. Ти – повітря  для мого  багаття (В. Рабенчук). 3. Я не окраїна, я не руїна, я – Україна, я – Україна! (Т.Домашенко).

4.   Якщо підмет виражений словoм ЦЕ або ТО, а присудок – іменником у називному відмінку: 1. Я розумію світло. Це – душа (Д.Павличко). 2. Це справжнє чудо. Це – земля (П.Перебийніс). 3. Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа (Л. Костенко).

5.   Якщо перед іменником-присудком (числівником чи фразеологічним зворотом)  є заперечна частка НЕ. Тире ставиться для інтонаційного та смислового виділення присудка, наприклад: 1. Кров не вода, а серце не камінь (Нар. творчість). 2. Мої літа не монотонні будні (Д. Павличко). 3. Я не кобзар і не співець. (В.Грінчак.) 4. Душа – не свита: не одягнеш другу (В. Сторожук).

   УВАГА! Це не стосується речень з присудком-інфінітивом і речень зі словами ЦЕ, ОСЬ, ЗНАЧИТЬ

6.   Якщо перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього, вставна або вставлена конструкція, сполучник або частка: Ялина також дерево хвойне. Це джерело лише початок річки. Виховання, безперечно, справа тонка! (З газ.). Життя, безумовно, добрий учитель, але дуже дорого бере за свої уроки (Нар. тв.) Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка у подібних випадках тире ставиться: 1. Диплом без праці ― пустенька цяця (Нар. тв.) 2. А тільки Дніпро там — як море (Р. Іваненко).