Уживання апострофа

Апостроф ставиться лише перед  Я, Ю, Є, Ї.  Він указує, що ці букви позначають 2 звуки, а попередній приголосний вимовляється твердо.

Апостроф пишемо:

1.                   Після   М, Б, П, В, Ф, Р    перед   Я, Ю, Є, Ї:   пам'ять, солов'ї, надвечір’я.

2.                  Після  К  перед Я: Лук’ян, Лук’яненко.

3.                  Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, перед   Я, Ю, Є, Ї: об’єм, з’юрмитися, без'ядерний, двох’ярусний, пів’ящика, дит’ясла, Мін’юст, пан’європейський, але з власними назвами: пів-Європи, пів-Японії.

Примітка. Після префіксів з кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у  апостроф не пишеться: безіменний, зекономити, передосінній, зуміти, трьохетапний.

4.                 В іншомовних словах після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, а також після  Р, Г,  Ґ, К, Х, Ж, Ш  перед   Я, Ю, Є, Ї:  ад’ютант, ін’єкція, кон’юктивіт, транс'європейський, тер'єр, кеш’ю,  Аліг’єрі, Х’юстон, Рейк’явік.

5.                  В іншомовних власних назвах після часток  Д  (від  де)  та  О:  Жанна д’Арк, О’Коннор.

Апостроф  НЕ  пишемо:

1.                          Коли перед губним звуком є прикореневий приголосний (крім Р) перед   Я, Ю, Є, Ї:   горохвяний (діал.), дзвякнути, духмяний, мавпячий, медвяний, морквянúй, різьбяр, різдвяний, рутвяний, свято, святковий, Святослав, тьмяний, цвях,   

але: арф’яр (музикант, який грає на арфі), вéрб’я (збірне від верба), сурм’яний (пов’язаний із сріблясто-білим металом сурмою; сурм’яний блиск), торф’янúй, черв’як.

Примітка. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться: зв’язок, підв’язати, розм’якшити, вм’ятина.

1.                   Після  м’якого Р:  рясний, крюк, Рєпін.

2.                  В іншомовних словах після пом’якшених губних перед Я (А), Ю (У):  пюре, мюзикл, бязь (щільна  бавовняна тканина), гяýр (у магометан — назва іновірця); Мюллер, Гюго.

3.                  Перед  ЙО: серйозний, курйоз (кумедна подія, випадок), Соловйов.

Якщо хочете перевірити рівень знань із вивченої теми, напишіть словниковий диктант. 

Словниковий диктант № 1 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 2 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 3 див. ТУТ.

Правопис іменникових суфіксів

И пишеться:

1.У суфіксі -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці: вариво, меливо, мереживо, морозиво, паливо, прядиво; але: 

марево, сяєво /Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь/, маєво /поет. Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру/ (не матеріал і не продукт праці).

2. У суфіксі –ин(а),  -ин(я), що означають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів харчування: дівчина, бояриня, звірина, галявина, мілина, далечина, яловичина.

3. У суфіксах -ичок, -ичк(а), що походять від суфіксів -ик, -иц(я): рушничок (рушник), кошичок (кошик), суничка (суниця), паличка (палиця).

4. У суфіксах –иськ(о), -ищ(е)  після приголосного у словах переважно з емоційно-негативним відтінком  (після голосного — ї): дівчи́сько, хлопчисько, вітрисько, але  гної́сько; баби­ще, во́гнище, туманище, але побо́їще.

5. У суфіксах -ик, -ич, -ник, -івник, -чик (-щик): братик, вузлик, родич, гірник, газівник, хлопчик, прапорщик.

6. У суфіксі -инн-(я) в іменниках середнього роду зі збірним значенням: картопли́ння, гарбузи́ння, павути́ння, але: каміння, коріння, насіння.

Е (Є) пишеться:

1. У суфіксах -ечок [-єчок], -ечк(а) [-єчк(а)], -ечк(о) [-єчк(о)]: вершечок, краєчок; діжечка, річечка, копієчка; словечко, яєчко.

2. У суфіксах -ен(я) [-єн(я)] в іменниках середнього роду, що означають малят тварин: вовченя, гусеня, чаєня.

3. У суфіксі -еньк- зменшено-пестливого значення: доленька, подруженька, батенько.

4. У суфіксах  -ень, -ець, -тель: велетень, красень, стрілець, творець, вихователь, любитель.

5. У суфіксі  -енн-(я) віддієслівних іменників середнього роду, у яких наголос падає на корінь: зве́рнення, удоскона́лення, напрỳження, отóчення.

Якщо хочете перевірити рівень знань із вивченої теми, напишіть словниковий диктант. 

Словниковий диктант № 1 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 2 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 3 див. ТУТ.

Правопис ненаголошених голосних

1.     У складах з ненаголошеним О, Е, И пишеться та сама літера, що й під наголосом: розу́мний – ро́зум, да́леч – дале́кий.

О  не перевіряється наголосом у словах: лопух, зозуля, союз.

Е  та  И  не перевіряються наголосом у словах: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, інженер, керівник, колектив, левада (присадибна ділянка землі),  легенда, лейтенант, леміш (частина плуга, що підрізує землю знизу), математика, медаль, метелик, педагог, пенал, ремонт, рецепт, тепер,феномен;

директор, диригент, кишеня, коридор, лимон, минуле, пиріг, цибуля, шинель.

2.     А  пишемо перед постійно наголошеним а/я/: бага́тий, бага́ття, бага́ч, гаря́чий, гаря́чка (порівняйте: горі́ти), гара́зд, кажа́н, кала́ч, кача́н, хазя́їн, а також у деяких похідних з іншим наголосом: багати́р (багач), га́ряче́.

АЛЕ: богатир (велетень, герой), борсук, гончар, козак, комин, комиш, комірка, коровай, корявий (нерівний, шорсткий, який має нерівну поверхню), кропивá, крохмаль, лопата, монастир, отáман,  поганий, погон, порóм (плавзасіб, що використовується для перевезення пасажирів і транспортних засобів між двома берегами водної перешкоди), ропá (соляний розчин високої концентрації),   слов’яни, солдат, товар.

3.     Е  завжди пишеться:

ü  У звукосполуках  ЕРЕ,ЕЛЕ : черевик, велетень, шелест, АЛЕ: келих, перина.

ü  Коли  Е  при зміні слова випадає: березень – березня, вітер – вітру, справедливий – правда.

УВАГА! Слід мати на увазі, що в кількох дієсловах випадає ненаголошений И: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву.

ü  Коли при змінюванні з’являється  І: гребенястий – гребінь, скатерть – скатірка, сутеніти – сутінки.

ü  И  пишеться у звукосполуках РИ, ЛИ між приголосними у відкритих складах: бриніти, глитати, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, але тремтіти /закритий склад/.

4.     У  дієслівних коренях ГОН-ГАН, КОТ-КАЧ, ЛОМ-ЛАМ, МОГ-МАГ, ХОП-ХАП, КЛОН-КЛАН, СКОЧ-СКАК голосний [О]  чергується з [А].   Літеру  А пишемо перед наступним складом із суфіксом А /Я/ або УВА: ломити-ламати, скочити-скакати, схопити-хапати, клонитися-кланятися, гонити-ганяти.

5.        У  дієслівних коренях  ПИР-ПЕР, БИР-БЕР, МИР-МЕР, ДИР-ДЕР, ТИР-ТЕР, ЖИР-ЖЕР, СТИЛ-СТЕЛ, КЛИН-КЛЕН голосний [И]  чергується з [Е].   Літеру  И пишемо тоді, коли за коренем з’являється суфікс А,  Е  - тоді, коли цього суфікса немає:

                     беру – забирати                            жерти – пожирати

                     умерти – умирати                          терти - стирати

                      перу – обпирати                             клену – проклинати

Якщо хочете перевірити рівень знань із вивченої теми, напишіть словниковий диктант. 

Словниковий диктант № 1 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 2 див. ТУТ.

Словниковий диктант № 3 див. ТУТ.