Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має далеко більше труднощів, ніж у
формуванні лексики. Пояснюється це
строкатістю наголошування в різних
говорах нашої мови, а також упливом сусідніх мов, насамперед російської та польської. Ще
один чинник, що не сприяє
закріпленню нормативного наголошування серед
широкого загалу мовців, — надуживання в творах багатьох авторів, особливо сучасних,
поетичними вільностями. Нерідко це зовсім не поетичні вільності (себто відступи від норм, зумовлені
стилістичними або ритмомелодичними міркуваннями), а просто мовна
безграмотність, неохайність.
