Слово українське живе, бо зродилося з Любові. Слово українське сильне, бо зросло на Вірі. Слово українське віще, бо несе під серцем Надію. Слово українське чесне, бо освячене Правдою. Слово українське заповітне, бо покликане здобути Волю. Ярема Гоян
 |
Доступний і зрозумілий відеорозбір завдань демонстраційного варіанту НМТ-2023 з української мови від кваліфікованого вчителя.
Канал "УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ" допоможе тобі успішно підготуватися до НМТ та ЗНО з української мови. Підписуйтесь на канал «УКРАЇНСЬКА ДЛЯ ВСІХ» - подаруйте собі свободу в освіті. 📌📌📌📌📌📌📌📌📌📌 Матеріал для вивчення української мови!!! Ютуб https://www.youtube.com/@user-cu2oc4nq4i/playlists
з однорідною супідрядністю з неоднорідною супідрядністю з послідовною підрядністю У складнопідрядних
реченнях з однорідною супідрядністю два або більше підрядних одного виду однаково залежать від того самого
головного і від того самого його члена. Наприклад: 1. Я
страждав, як страждав
мій народ, як страждала моя
Україна (С. Литвин). 2. Благав
ти господа, щоб правда не пропала, щоб не втомились ми до неї йти, щоб слово
милозвучне не вмирало, щоб тільки не заціпило роти (І. Козак). У складнопідрядних
реченнях з неоднорідною
супідрядністю два або більше підрядних неоднаково
залежать від того самого головного або стосуються різних його членів.
Наприклад: 1. Поклянімось, недругам на зло, над
рікою, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у
вічі
(М.Луків).
2. Їй і радісно,
що повернувся батько додому з далекої поїздки, й водночас сумно від пісні, яка
начебто сама співається (Є.
Гуцало). У складнопідрядних
реченнях з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге підрядне — від першого,
третє — від другого і т. д. Наприклад: 1. Кажуть,
що така в народу влада, на яку він сам і заслужив... (Н. Струтинська). 2. Матері
розказувать не треба, як душа світліє перед днем в хаті, що прив’язана до неба
світанковим маминим вогнем (С. Чернілевський). У складнопідрядних
реченнях мішаного типу поряд
існує однорідна і неоднорідна супідрядність, супідрядність і
послідовна підрядність. Наприклад: 1. Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки
та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться
із народних джерел, що ніколи не замулюються (П.
Панч). 2. Як
добре, що є місце на землі, де хліб і сіль для мене на столі, де завжди ждуть,
де завжди зрозуміють і теплим словом душу обігріють (Л.Любчик). 
Кома не ставиться між головною та підрядною частинами, якщо перед підрядним реченням стоять частки не, і: Мене
цікавить не як це трапилося, а які можливі наслідки
цієї події.
Пор.: Мене цікавить не те,
як це трапилося... Треба бути спокійним і коли обставини цьому не
сприяють. Пор.: Треба бути спокійним і
тоді, коли обставини...
Кому не ставимо
перед як у висловах як слід, як треба, як годиться,
а також перед куди у вислові куди заманеться й под., які перетворилися на
прислівникові сполуки, втративши ознаки підрядного речення: Працювали як слід. Доводься
як годиться.
Комою не відокремлюємо
одиничні відносні займенники та прислівники, що є частиною непрямого питання: Любила
хлопця й не казала якого. Ми
повернемось, але не знаємо коли.
Кому ставимо перед як у зворотах не хто інший, як...; не що інше, як...: Те, що ії зацікавило,
було не що інше,
як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський).
Не ставиться кома між двома головними або двома підрядними частинами
речення, якщо перші мають спільну підрядну, а другі — спільну головну частину й
з'єднані одиничними сполучниками і (й),
та, або, чи: Коли він торкався до
струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко).
Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама
почала співати (М. Стельмах).
Якщо підрядна
частина стоїть у постпозиції й приєднується до головної складеними сполучниками
типу через те що, для того щоб, тому що,
після того як, незважаючи на те що, в міру того як, внаслідок того що, так що,
завдяки тому що, з тих пір як, подібно до того як, перед тим як, то кома ставиться один раз або
перед усім складеним сполучником, або в його середині: Футбольний матч відбудеться, незважаючи на
те що періщить рясний дощ. Або: Футбольний матч відбудеться незважаючи на те,
що періщить рясний дощ.
Якщо підрядна
частина стоїть у постпозиції й приєднується складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лиш коли, тоді як,
тимчасом як, навіть якщо, навіть коли, то комою вони не розділяються, кома ставиться перед усім
складеним сполучником: Краще будь
трудоголіком, ніж ледарем, навіть якщо не прагнеш вельми успішної кар 'єри.
Якщо підрядна
частина із складеним сполучником стоїть перед головною, то сполучник, як правило, комою не
розділяється: Для того щоб сміх
перевернув світ, точкою опори має бути власне серце (Є. Дудар).
При збігу сполучників не ставимо кому перед другим із них тоді, коли в наступному реченні
наявні співвідносні слова то,
так: І якщо пісня вийде в люди,то пломінь серця не згашу (А. Малишко). Пор.: Скористаюся
з Вашої поради і, якщо зможу, надішлю статтю.
Якщо перший з таких
сполучників протиставний (а, але, однак та ин.), то кому після нього взагалі
не ставимо: Він прокинувся увечері, ...довго пив
чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Л. Первомайський).
Замість коми між
головною та підрядною частиною може стояти тире, коли підрядна частина вживається перед
головною з метою сильнішого інтонаційно-смислового виділення: Де грози падають — там райдуги встають (П.
Тичини). Хто спить на землі — не боїться упасти (І. Драч).
Між однотипними підрядними
частинами, не з'єднаними одиничними сурядними сполучниками, може ставитися крапка з комою,
якщо ці частини далекі за змістом, дуже поширені, мають у своєму складі інші
розділові знаки: Міряли ви її [України]
безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти
їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам
про давнє життя людське.; де синє небо, побратавшись з веселою землею,
розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро?.. (ПанасМирний). 
Назва
|
Питання, на
яке відповідає підрядна частина
|
Засоби
зв'язку головної та підрядної частин
|
Приклади
|
Означальне
(займенниково-означальне)
|
який? чий?
котрий?/відносяться до іменника або займенника в головній частині/ |
Сполучники і сполучні слова: що, хто, щоб, мов, наче, неначе, ніби, який, котрий, чий, де,
куди, звідки, коли, як
|
1.Благословен той край, де в шумі сіножатей моє дитинство
бігло в дивний світ (С.Травнева). 2. Я подарую квіти вам, які ще дихають світанком (Д.Пічкур). 3. Обізвуся
я тепло до сивих вітрів, що
гніздечко звили на високій тополі (Д.Пічкур). 4. Хто народився в сім’ї
хлібороба, той добре знає життя
українських селян (В.Миршук).
|
З'ясувальне
|
відповідає на питання непрямих відмінків /відносяться до дієслова в головній частині/
|
Сполучники і сполучні слова: що, як, щоб,
ніби, мов, наче, чи, хто, який, де, куди коли, як
|
1.Мені тихенько трави нашептали, що в лісу, як в людини, є душа (В.Сторожук).
2. Відчув, немов ледь-ледь земля затрусилась (Є.Гуцало). 3. Осінь завжди нагадує, як хутко летить час (В.Кобець).
|
Обставинне:
— місця |
де? куди? звідки?
|
Сполучні слова: де,
куди, звідки
|
1. Де дороги круті звелися, в’ється
змійкою битий шлях (В.Лазаренко). 2. Іди вперед, мій хлопчику, туди, куди
не дотяглись ще лапи ночі (М.Каменюк).
|
— часу
|
коли? доки? відколи? як довго?
|
Сполучники і сполучні слова: коли, як, поки,
допоки, доки, після того як, перш ніж, відколи, як тільки, лиш
|
1. Життя стає не вартим і
гроша, коли
втрачаєш рідні береги (Д.Пічкур). 2. І добре виходити вранці орати, як
сонце натягує струни на хвилі озер (М.Стельмах). 3. Лиш одягла
зоря рожеве плаття, ми стрімголов помчали за село (П.Зарицький). 4. Клює
синичка із калини жар, доки вона небес не підпалила (М.Каменюк).
|
— способу дії
|
як? яким способом?
/відносяться до
дієслова або його форм, інколи – прислівників
в головній частині/
|
Сполучники: щоб, що, як, мов, наче, неначе,
ніби, нібито, немовби; сполучне слово як
|
1. Я хочу так прожити це життя, щоб люди пам’ятали довгий час (Ю.Москалюк). 2. Учитель на пенсії дивився на школярів так, наче не вірив у їхні привітання (Є.Гуцало).
|
— міри й ступеня дії
|
наскільки? якою мірою? /відносяться до прикметників або прислівників в головній частині, інколи
- дієслів/
|
Сполучники: що, щоб, як, мов, немов, наче,
начебто;
сполучні слова: скільки, наскільки |
1. Сонце так
усміхнулось широко, що сніговик
вмить розтопився і зник (П.Керанчук). 2. Скиби землі були такі чорні, що
аж різало очі (Є.Гуцало). 3. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Ю.Яновський).
|
— порівняльне
|
подібно до чого?
|
Сполучники: як, ніби, наче, неначе, мов,
нібито, що
|
1.Сяє дощик на зеленім листі, наче
сльози капають на лист (Є.Гуцало). 2. Біліли берези, мов
ходили вечірніми сутінками дівчата в білих сорочках (А.Звірик).
|
— причини
|
чому? з якої причини?
|
Сполучники: бо, тому що, через те що, завдяки тому що, у
зв'язку з тим що,
оскільки
|
1. Ступаймо обережніш по землі,
бо
хочуть жити і жита, і трави (В.Козак). 2. Земля прекрасна, тому що на ній живуть
дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик).
|
— мети
|
для чого? з якою метою?
|
Сполучники: щоб, аби, для того щоб
|
1. Приїжджайте частіше додому, щоб
не мучила совість потому (М.Луків).
2. Я на перший сніжок обережно ступлю, аби витвір землі не порушить (Д.Пічкур).
|
— умови
|
за якої умови?
|
Сполучники: якби, якщо (б), коли (б), аби,
як, раз
|
1. Якщо комусь дано слово, то
обов’язково дається і його відчуття (Г.Овсієнко). 2. Не буває щастя, як
нема страждання (Г.Чубач). 3. Коли б у людства не було фантазії, було б стократ на
світі важче жить (Г. Коваль).
|
— наслідкове
|
виражає наслідок дії
|
Сполучник так що
|
На небі збиралися великі хмари,
так що
можна було сподіватися дощу (Н.Рибак).
|
— допустове
|
незважаючи на що?
|
Сполучники: хоч,
дарма що, хай, незважаючи на те.
Сполучні слова: що не, як не, скільки не, де б не, куди не.
|
1.Тумани десь поділися, хоч і
вітру не було (В.Кобець). 2. Даю
тобі цей меч, дарма
що ти не сильна (Леся Українка). 3. Де б я не був, а все ж
думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).
|
