При одному головному реченні може бути не одне, а й два і більше підрядних. Таким чином, складнопідрядні речення бувають:
- з однорідною супідрядністю
- з неоднорідною супідрядністю
- з послідовною підрядністю
- з мішаною підрядністю
У складнопідрядних
реченнях з однорідною супідрядністю два або більше підрядних одного виду однаково залежать від того самого
головного і від того самого його члена. Наприклад: 1. Я
страждав, як страждав
мій народ, як страждала моя
Україна (С. Литвин). 2. Благав
ти господа, щоб правда не пропала, щоб не втомились ми до неї йти, щоб слово
милозвучне не вмирало, щоб тільки не заціпило роти (І. Козак).
Однорідні супідрядні речення можуть з’єднуватися між собою сполучниками сурядності.
Між двома однорідними супідрядними реченнями, з’єднаними одиничними сполучниками і, та (=і), або, чи, кома не ставиться: Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М.Стельмах).
У складнопідрядних
реченнях з неоднорідною
супідрядністю два або більше підрядних неоднаково
залежать від того самого головного або стосуються різних його членів.
Наприклад: 1. Поклянімось, недругам на зло, над
рікою, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у
вічі
(М.Луків).
2. Їй і радісно,
що повернувся батько додому з далекої поїздки, й водночас сумно від пісні, яка
начебто сама співається (Є.
Гуцало).
У складнопідрядних
реченнях з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге підрядне — від першого,
третє — від другого і т. д. Наприклад: 1. Кажуть,
що така в народу влада, на яку він сам і заслужив... (Н. Струтинська). 2. Матері
розказувать не треба, як душа світліє перед днем в хаті, що прив’язана до неба
світанковим маминим вогнем (С. Чернілевський).
У складнопідрядних
реченнях мішаного типу поряд
існує однорідна і неоднорідна супідрядність, супідрядність і
послідовна підрядність. Наприклад: 1. Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки
та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться
із народних джерел, що ніколи не замулюються (П.
Панч). 2. Як
добре, що є місце на землі, де хліб і сіль для мене на столі, де завжди ждуть,
де завжди зрозуміють і теплим словом душу обігріють (Л.Любчик).