Мовознай. Вітальне слово

ДИВІТЬСЯ НОВИЙ ПРОЕКТ ТЕЛЕКОМПАНІЇ "ВІНТЕРА" 

"МОВОЗНАЙ" 

ЗІ СВІТЛАНОЮ БОСАК 
ЩОСЕРЕДИ ТА ЩОП'ЯТНИЦІ 

О 21.20

Мовознай. Вітальне слово. 

Телепроект "МОВОЗНАЙ" зі Світланою Босак. Анонс

ДИВІТЬСЯ НОВИЙ ПРОЕКТ  ТЕЛЕКОМПАНІЇ "ВІНТЕРА" 

"МОВОЗНАЙ" 

ЗІ СВІТЛАНОЮ БОСАК 

ЩОСЕРЕДИ ТА ЩОП'ЯТНИЦІ 

О 21.20

Українські імена

ЖІНОЧІ ІМЕНА 

Бажана, Берегиня, Біловида, Біломира, Білослава, Біляна, Благиня, Благовида, Благовіра, Благовіста, Благослава, Богдана, Боговіра, Боговіста, Богодара, Боголіпа, Боголюба, Богосвята, Богумила, Богумира, Богуслава, Божедана, Божедара, Божемила, Божена, Божиця, Болеслава, Борислава, Боронислава, Братолюба, Братомила, Брячислава, Будана, Будимира, Будислава, Богумила, 
Ведана, Велимира, Вербава, Верхуслава, Веселина, Веселка, Весна (Веснянка), Вишена, Вишеслава, Вишня, Віра, Віродана, Віродара, Вірослава, Віста (Вістана), Вістуна, Вітана, Влада (Владана), Владислава, Власта, Вогнедара, Вогняна, Волелюба, Володимира, Волошка, Воля, Всеволода, Вселюба, Всемира, Всеслава, В’ячеслава
Далі цікавіше

Книги сучасних українських письменників для підлітків

Книги сучасних  українських 
письменників 
для підлітків

Оксана ДУМАНСЬКА «ШКОЛЯРКА З ПЕРЕДМІСТЯ» 

Розповідь про старшокурсницю, яка знаходить свій щоденник, і перед її очима постають картинки шкільного життя у провінції. Перше кохання, відсутність поряд батьків, розчарування, злі язики та плани на майбутнє – усе це хоч вже не по-дитячому наївно, проте чисто та відверто.

Сергій ГРИДІН «НЕ ТАКИЙ» 

Розповідь про підлітка, який страждає від зайвої ваги та зневажливого ставлення з боку друзів, учителів, однолітків через свій м’який характер. Окрім того, Денис переживає травму, коли сім’ю залишає батько… Дуже відверта книга про життя підлітків, яким воно є…

«МАМА ПО СКАЙПУ» (Антологія оповідань)
Непроста книга для прочитання. Емоційна. У ній йдеться про вимушену розлуку батьків зі своїми дітьми через необхідність податися на заробітки. Таких дітей називають соціальними сиротами або сиротами при живих батьках. І начебто все це для них, для їхнього майбутнього, а відсутність материнського тепла і батькової підтримки пережити ой як нелегко.

Ірен РОЗДОБУДЬКО «АРСЕН» 

13-річний Арсен опікується мамою, адже тато пішов із сім’ї. Під час канікул йому не хочеться залишатися в місті, і хлопець вирушає у село. Там йому випадає багато чого зрозуміти, усвідомити, подолати образу на батька, ревнощі до малої сестрички і навіть… закохатися. Підліткова книга про дорослі проблеми…

Оксана САЙКО «КАВ’ЯРНЯ НА РОЗІ» 

«У світі «Кав’ярні на розі» все ніби просто і приземлено, але атмосфера дуже нагадує казкову, адже від кожного столика і горнятка кави віє загадкою, яку нестримно хочеться розгадати. Там сидять люди, які п’ють каву та їдять грибну юшку.

Оксана ЛУЩЕВСЬКА  «ІНШИЙ ДІМ» 

Повість «Інший дім» розказано вустами двох оповідачів: 10-річної Полі та її старшого брата Арчі.

Метафору, яка є назвою повісті, добре використано і розкрито у тексті. З одного боку, йдеться про новий, інший дім матері Полі й Артема, яка, поїхавши працювати до Америки, залишилася там жити, вийшла заміж і, як дізнаються герої усередині книги, незабаром матиме також нову дитину. З другого боку, чимало уваги приділено «старій» оселі, де живуть Поля й Артем з батьком: їхній дім дуже змінився через мамин від’їзд, став немовби іншим, чужим спершу і справді своїм – у кінці книги. Своїм, бо обидва герої обирають його свідомо, зважено і самостійно, принаймні, на це натякає фінал.

Українські прислів'я. Старість - черепашкою, а молодість - пташкою

Українські прислів'я. Був на коні і під конем

Великдень, Пасха. Таємниці слів.

Слово “пасха”, точніше “песах” – гебрейське (іврит, староєврейська мова), і перекладається буквально як “перескочення”, “перехід”, “вирятування”.

З часів Старого Завіту пригадувало воно історичну подію, коли Ангол Господній, знищуючи первенців в Єгипті, обминав, або ж "перескакував" єврейські доми, в яких одвірки були змащені кров'ю пасхального ягнятка – символу грядущої жертви Сина Божого за гріхи людські. Означало воно перехід, урятування, перескочення Ізраїля, народу Божого, зі стану єгипетського рабства у стан вільних жителів обіцяного краю, землі обітованої. Означало воно й майбутню, Новозавітну Пасху: прийдешній перехід, вирятування, “перескочення” народу віри,  вірних послідовників Христа з духовної країни рабства гріха у вільний стан Землі Обіцяної – країни свободи духа.

З тих пір щорічно чотирнадцятого нісана в кожній єврейській сім'ї готували запечене ягня на згадку про милість Божу до них. Так святкували Пасху в часи Старого Завіту. Старозавітні пасхальні ягнята, як і інші тварини, яких приносили в жертву, слугували прообразом справжнього Викупителя, Який поніс покарання за наші гріхи на Голгофському хресті.

Виникає логічне питання - якщо євреї заради спасіння від згуби в ту далеку ніч споживали запечене ягня і змащували кров'ю одвірки, то як нам сьогодні стати причасниками спасіння від наших гріхів? Відповідь є. Пасха Нового Завіту - це Вечеря Господня, під час якої ми споживаємо хліб і вино, які є символами Тіла і крові нашого Господа Ісуса Христа. В Євангелії від Іоанна 6:53,54 написано: "І сказав їм Ісус: "Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського, й пити не будете крові Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає, та кров Мою п'є, той має вічне життя, - і того воскрешу Я останнього дня".

Першу новозавітню Пасху Ісус споживав з Своїми учнями під час Таємної Вечері.

Згадуючи події Таємної Вечері варто зазначити, що Христос спочатку спожив з учнями старозавітню Пасху - запечене ягня, і після цього запровадив новозавітню - хліб і вино. Беручи до уваги той факт, що під час святкування Пасхи у євреїв вдома сім днів не мало бути нічого квашеного, Господь з учнями споживав хліб без дріжджів та вино, яке ще не зазнало бродіння, тобто чистий виноградний сік, що є символами безгрішного тіла і крові Ісуса Христа. Таку Пасху запровадив Господь, і таким чином святкують її християни.

У Святому Письмі досить докладно описано святкування новозавітньої Пасхи, але немає жодної згадки про паску, писанки - головні атрибути традиційного святкування. Звідки ж це тоді в християнстві?

Однією з давніх язичницьких релігій, що справили великий вплив на формування релігійних поглядів жителів Київської Русі, був культ Тенгрі. Він був поширений у степових народів - тюрків, гунів, монголів. Останні протягом 250 років (з 1236 до 1480 рр..) панували над Київською Руссю, повпливавши на її звичаї. І ось "... великим святом у тенгріан вважався прихід весни. А за традицією воно відзначалося 25 березня. Відомо, що до цього дня тенгріани пекли паски. Паска уособлювала чоловіче начало. В Індії та в багатьох інших країнах його символом був фалос. Тенгріанскій пасці надавалася відповідна форма, поряд  клали два пофарбованих яйця.

Олександр Пономарів

Культура слова: мовностилістичні поради

Великдень, Пасха

Слово Пасха в словнику за редакцією Б. Грінченка відсутнє, у тлумачному 11-томному «Словнику української мови» та в «Російсько-українському словнику» подане з різними обмежувальними позначками. В українській та інших слов’янських і неслов’янських мовах слово Пасха вживають для позначення відповідного єврейського свята.

Від Пасха утворено українське паска — «солодкий білий хліб, що його випікають до Великодня». А весняне християнське свято воскресіння Христа зветься в нашій мові Великдень (р. відм. Великодня), що й засвідчено в усіх словниках української мови і підтверджено численними ілюстраціями з творів красного письменства. Напр.: «На Великдень на соломі, Против сонця, діти Грались собі крашанками» (Т. Шевченко); «Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися не можна» (І. Нечуй-Левицький); «Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на Великдень, хаті» (М. Коцюбинський). До Великдень є прикметник великодній: великодні дзвони, великодні крашанки тощо. Порівняймо назви Великодня в інших мовах: п. Вєльканоц (Велика ніч), гр. Ламбрі мера (Світлий день).

                                       

Українські прислів'я. Добро пушить, а лихо сушить