Розділові знаки при вигуках та словах-реченнях

       

Вигуки виділяються комами, якщо вимовляються без особливого підсилення. Якщо ж вигук вимовляється з виразною окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, наприклад: 1. О, як цей світ очистити від скверни, як захистити від безглуздих втрат! (В. Сторожук). 2. Гей, сідлаймо коней, козаченьки милі, гей, ходімо, браття, волю боронить! (С. Литвин). 3. Ех, життя! Усі ми в ньому – учні, спішимо новий пізнати день (В. Кобець).

Примітка 1. Кома не ставиться після ну, ой, ох, ах тощо, якщо вони вживаються для підсилення: Ну що прекрасніш є, як сонце сходить? (Д. Пічкур).

Примітка 2. Комою не виділяються підсилювальні частки о, ой,  які стоять перед звертанням, якщо вони інтонаційно тісно зв’язані зі звертанням: О пісне, про Вкраїну розкажи – вона співає нині, а не стогне (В. Козак).

Примітка 3. Не відокремлюються вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, за яким іде звертання: Ой ти, Петруню, ой ти, серце, набери води у відерце (Народна пісня).

            Виділяються комами або знаком оклику (при окличній інтонації) так, ага, еге, авжеж, аякже, атож, гаразд та ін., заперечне слово ні, підсилювальна частка що ж, якщо після цих слів йде речення, яке розкриває їх зміст, наприклад: 1.  Еге ж, напевне, зерно легше відділити від полови, аніж правду від кривди (М. Стельмах). 2. Так, найперша в житті твоєму школа була в простій селянській хаті (А. Звірик). 3. Ні, не вмерла Україна, бо і не вмирала, під веселкою свободи над Дніпром заграла (Л. Пастушенко). 5. Що ж, народи по-різному позначають свій шлях (Л. Пастушенко).