Групи вставних слів за значенням

Відеоурок Вставні конструкції. Групи за значенням можна переглянути ТУТ.

Відеоурок Розділові знаки при вставних конструкціях можна переглянути ТУТ.

     1.    Виражають упевненість або невпевненість: безумовно, безперечно, безсумнівно, без сумніву, звісно, звичайно, видно, дійсно, ймовірно, очевидно, либонь, здається, може, можливо, мабуть, певно, напевно, певна річ, я певен, смію запевнити, ясна річ, правда, щоправда, правду кажучи, справді, розуміється, зрозуміло, само собою зрозуміло, очевидно, сподіваюся, гадаю, можна сказати, треба гадати тощо.

     2.    Вказують на джерело повідомлення: кажуть, як кажуть, каже, мовляв, повідомляють, чую, бачу, по-моєму, по-твоєму, по-вашому, на мій погляд, на мою думку, на думку …, за висловом … , за вченням …, за повідомленням … , з погляду … , як відомо  тощо.

3.    Емоційна оцінка повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування, незадоволення): на щастя, на радість, на жаль, на сором, на диво, дивна річ, як на зло, як на гріх, як на біду, як на лихо, як навмисне,  слава Богу, нівроку, ніде гріха діти, грішним ділом , соромно казати, чого доброго, хвалити долю  тощо.

4.    Указують на зв*язок думок, послідовність викладу:  по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, зрештою, нарешті, отже, значить, таким чином, кінець кінцем,  взагалі, загалом, головне, до речі,  між іншим, крім того, зокрема,на додаток, наприклад, приміром;  однак, одначе, проте, навпаки  тощо.

5.    Указують на спосіб оформлення думок: словом, одним словом, іншими словами, коротше (інакше, чесно, м*яко, власне, правду) кажучи, сказати (признатися) по правді, ніде правди діти, можна сказати, так би мовити, грубо висловлюючись.

6.    Привертають увагу співрозмовника: чуєте (чуєш), бачите (бачиш, бач), розумієте (розумієш), знаєте (знаєш), вірите (віриш), послухайте (послухай),  погодьтесь (погодься), уявляєте (уявляєш, уяви собі), майте на увазі, зверніть увагу, даруйте на слові, слово честі, прошу вас, дозвольте, пробачте    тощо.

7.    Оцінка фактів з погляду їх звичайності: як завжди, як звичайно, як правило, як водиться, було, бувало, трапляється тощо.

Ніколи не бувають вставними і, отже, не виділяються комами слова: навіть, майже, приблизно, якраз, навіть, адже, при тому, тим часом, до того ж, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, немовбито, ніби, нібито, мовби, неначе, нібито, принаймні, між  тим, за традицією, буквально, у кінцевому підсумку.